ДЕТАЛЬНО ПРО ICPC-2 З ВІКТОРІЄЮ ТКАЧЕНКО
Чому лікарям оптимальніше використовувати саме цю класифікацію? Як швидко навчитись працювати з ІСРС-2? Куди лікар може звернутись, якщо в нього виникли питання з ICPC-2?
Нам пощастило розпитати Вікторію Ткаченко, тренера Міністрества охорони здоров’я України з ICPC-2, професора та доктора медичних наук, професора кафедри сімейної медицини НМАПО імені П.Л. Шупика.
РОЗКАЖІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ПРО ПЕРЕВАГИ КОРИСТУВАННЯ САМЕ ІСРС-2. ЧОМУ ЛІКАРЯМ ОПТИМАЛЬНІШЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ САМЕ ЦЮ КЛАСИФІКАЦІЮ?
Вікторія: ICPC-2 дозволяє класифікувати не тільки захворювання, симптоми і скарги пацієнтів, а й клінічну активність лікаря первинної медичної допомоги.
Враховуючи специфіку роботи лікаря та необхідність відслідковування статистичних показників для аналізу було вирішено фіксувати причину звернення пацієнта, його симптоми і суб’єктивні відчуття окремо від думок та дій лікаря. Тому кожне звернення (візит) пацієнта до лікаря класифікується за 3 елементами, тобто 3-ма кодами:
1) причина звернення пацієнта до лікаря зі слів пацієнта;
2) причина звернення пацієнта до лікаря на думку лікаря – діагноз, симптом, синдром, непрацездатність тощо;
3) процес – дії, призначення або втручання лікаря для вирішення проблеми, з якою пацієнт звернувся (діагностика, лікування).
ICPC-2 фіксує епізоди надання медичної допомоги з плином часу, це досягається за рахунок простого запису першого контакту між пацієнтом і постачальником медичних послуг, що стосується певної проблеми зі здоров’ям, і закінчується останнім контактом, пов’язаним з цією ж проблемою. Епізоди надання медичної допомоги дозволяють групувати інформацію з плином часу, що можна використовувати для аналізу, поліпшення, наступності та координації медичної допомоги, краще зрозуміти процеси, пов’язані з певними умовами та пов’язані з ними витрати.
Крім того, фіксуючи процес медичної допомоги, тобто свої призначення, лікар ПМД, який на сьогодні є й менеджером і повинен розподіляти отримані від НСЗУ кошти, зможе порахувати завдяки ICPC-2 скільки зроблено за певний період (місяць, рік) тих чи інших аналізів, процедур, досліджень та порахувати скільки коштів йому необхідно виділити на витратні матеріали, а скільки залишиться на зарплату та інші витрати.
ВАЖЛИВО РОЗУМІТИ ЧИ МАЄ КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАКТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ. ХТО ПРАЦЮВАВ НАД РОЗРОБКОЮ, ХТО ВКЛАДАВ СВОЇ НАПРАЦЮВАННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ? ЧИМ ІСРС-2 КРАЩЕ ЗА МКХ-10?
Вікторія: В першу чергу, незважаючи на те, що ICPC сама по собі є повноцінною системою класифікації, вона посилюється за рахунок прив’язки до МКХ, отже ICPC і МКХ доповнюють одна одну, а не конкурують.
Щодо практичного підґрунтя, над розробкою працювала Всесвітня організація сімейних лікарів WONCA. На сьогодні вона налічує близько 500 000 сімейних лікарів зі 131 країни. Робочі групи WONCA складаються з сотень сімейних лікарів, які проводять інноваційні дослідження, обмінюються досвідом та видають безліч важливих публікацій в області сімейної медицини. Розробкою класифікації займається комітет WONCA з Міжнародної класифікації (WICC). Комітет регулярно аналізує та вдосконалює класифікацію. Найближчими роками запланована розробка ICPC-3 версії, яка поєднується з МКХ-11.
НА ВАШ ПОГЛЯД, ЧИ ОХОПЛЮЄ КЛАСИФІКАЦІЯ УВЕСЬ СПЕКТР МОЖЛИВИХ ВИПАДКІВ?
Вікторія: Симптоми та діагнози, що наведені в ICPC-2 відповідають міжнародній класифікації термінів. Перед створенням ICPC були проведені чисельні аналітичні дослідження стосовно того, з якими медичними проблемами стикаються сімейні лікарі в своїй практиці, тому до класифікації ICPC-2 увійшли саме ті симптоми та синдроми, причини звернень, з якими пацієнти найчастіше звертаються до лікарів ПМД.
З іншого боку, якщо ситуація неординарна, то її можна закодувати кодом 99 – як інші розлади чи захворювання.
ДЛЯ ЛІКАРІВ, ВРАХОВУЮЧИ ЇХ ЗАВАНТАЖЕНІСТЬ, ВАЖЛИВО ШВИДКО НАВЧИТИСЬ ПРАЦЮВАТИ З ІСРС-2. ПОРАДЬТЕ ЇМ ЯК ОПТИМАЛЬНО СПЛАНУВАТИ СВОЄ НАВЧАННЯ.
Вікторія: Для кращого розуміння системи кодування ICPC-2, під егідою МОЗ України проходять тренінги для лікарів первинної допомоги в регіонах, які проводяться спеціально підготовленими WONCA WICC тренерами, а також на сайті МОЗ України розміщено матеріали тренінгу для самонавчання – http://moz.gov.ua/material-dlja-treningu.
У Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, на кафедрі сімейної медицини, з 2018 року почали проводитися тижневі цикли тематичного удосконалення з впровадження ICPC-2 та практичних навичок кодування і особливостей використання в Україні.
В НМАПО Українська асоціація сімейних лікарів провела тренінг для викладачів, який проводився розробниками ICPC-2 й представниками WICC WONCA.
Для смартфонів розроблений спеціальний додаток IGI MED ICPC, який безкоштовно можна завантажити в Google Play Market.
Крім того, під егідою МОЗ України нами (тренерами МОЗ з ICPC) підготовлені методичні рекомендації, які є у вільному доступі на сайтах МОЗ та НСЗУ.
У КЛАСИФІКАЦІЇ Є БЛОК «СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ», ЗГІДНО ДО ЯКОГО ЛІКАР ТАКОЖ МОЖЕ ДОПОВНЮВАТИ ДІАГНОЗ. НА ВАШ ПОГЛЯД, ЧИ ПОВИНЕН ЛІКАР ПОГОДЖУВАТИ ДІАГНОЗ З ПАЦІЄНТОМ, ЯКЩО В ДІАГНОЗІ ВІН ЗАСТОСОВУЄ ПУНКТИ З ЦЬОГО БЛОКУ?
Вікторія: Відповідно до етичних норм і міжнародних правил з консультування пацієнтів, все повинно обговорюватися та погоджуватися з пацієнтом. Крім того, лікар після консультації повинен підвести підсумок і повторити у вигляді короткого резюме пацієнту, що вони обговорювали під час консультації, які висновки були зроблені та які подальші заходи діагностики та лікування були погоджені, а також запитати пацієнта, чи він все зрозумів, чи він з усім погоджується, чи всім він задоволений. Це європейський підхід до консультування.
Щодо соціальних проблем, то якщо пацієнт говорить лікарю, що в нього тривалі проблеми на роботі чи вдома, чи хтось близький помер, лікар ПМД розуміє, що проблема зі здоров’ям може бути через тривалий стрес, який викликав психосоматичний розлад, і лікар обов’язково повинен це зафіксувати в картці пацієнта як у причині звернення (якщо хворий її назвав), так і відмітити в діагнозі (якщо це встановлення під час опитування пацієнта), й надати рекомендації щодо уникнення дії стресового фактору, тому що надалі такий стан може призвести до виникнення більш серйозних захворювань таких як інфаркт, онкопатологія та інші.
Відповідно до компетенцій лікаря ПМД за принципами WONCA і ВООЗ, лікар повинен підходити до лікування всебічно, і психосоціальна допомога є дуже важливою складовою роботи сімейного лікаря. Тим більше, що закордоном майже половина всіх звернень пацієнтів до сімейного лікаря приходиться саме на цей підрозділ класифікації, а в Україні дуже багато пацієнтів в нас навіть не знають до кого звернутися з психо соціальними проблемами.
В Україні на сьогодні бюро ВООЗ впроваджує тренінг з навчання для лікарів ПМД, який називається «MhGAP в первинній медичній допомозі», який направлений на заповнення пробілів у знаннях лікарів щодо надання первинної медичної допомоги у сфері психічного здоров’я населення, що часто пов’язане з соціальною дезадаптацією.
КУДИ ЛІКАР МОЖЕ ЗВЕРНУТИСЬ, ЯКЩО В НЬОГО ВИНИКЛИ ПИТАННЯ З ICPC-2? ЯКЩО ПИТАННЯ ТЕРМІНОВЕ?
Вікторія: Лікар може контактувати з будь-яким з регіональних тренерів з ICPC-2, а також тренерами створена група ICPC-2 у facebook, де лікарі можуть задавати такі питання, отримати відповіді і обговорити з колегами, поділитися досвідом.
КОРИСНИЙ БЛІЦ:
ЯКІ КНИГИ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ПОРЕКОМЕНДУЄТЕ ЧИТАТИ ТИМ, ХТО ХОЧЕ ТРИМАТИ РУКУ НА ПУЛЬСІ ОСТАННІХ ТЕНДЕНЦІЙ В МЕДИЦИНІ?
Вікторія: Сайт МОЗ України, дайджест МОЗ України щодо наказів та нововведень стосовно реформи, клінічних протоколів (http://moz.gov.ua/article/protocols/test3).
Сайт Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика https://nmapo.edu.ua щодо можливостей підвищення кваліфікації, проходження тематичних циклів, безперервного професійного розвитку і навчання та конференцій за сучасними проблемами та тематиками, які постійно оновлюються відповідно до останніх сучасних даних світової науки і практики.
Сайт Української асоціації сімейних лікарів щодо новин, заходів, документів, співпраці з WONCA.
ЩО ДОПОМАГАЄ ВАМ ПРОДУКТИВНО ОРГАНІЗУВАТИ СВІЙ ЧАС? МОЖЛИВО Є ЯКІСЬ МОБІЛЬНІ ДОДАТКИ, ЩО ДОПОМАГАЮТЬ ЗРОБИТИ ДЕНЬ БІЛЬШ ПРОДУКТИВНИМ?
Вікторія: Найбільше користуюсь шкалами SCORE, AUDIT, опитувальниками щодо оцінки ризику розвитку цукрового діабету, ССЗ, оцінки якості життя та психічного здоров’я, шкалами з оцінки наявності тривоги та депресії, мобільними додатками IGIMED ICPC та MhGAP.
