Почнемо з привітань! Віднедавна Пологовий будинок «Лелека» акредитований Joint Commission International – найпрестижнішою міжнародною системою акредитації лікарень.
Як відбувався процес акредитації?
Протягом п’яти днів у нас була комісія, вони перевіряли всі процеси на відповідність вимогам JCI.
Якщо брати загалом саму акредитацію та організацію JCI, то все зародилося на початку двадцятого століття в США. Перед страховими компаніями постали питання, якій лікарні можна платити і взагалі, що таке хороша лікарня. Було розроблено перелік пунктів, яким медичний заклад має відповідати. Такий підхід всім сподобався, і було створено комісію Joint Commission on Accreditation of Healthcare Organization (JCAHO).
Що для Сполучених Штатів означає ця організація? Чи акредитує вона заклади США або ж орієнтована на світ?
У США це настільки поширено, що зараз майже 90% медзакладів пройшли акредитацію Joint Commission International. Наприкінці 90-х років 20 століття організація вийшла на міжнародний рівень. Вимоги самої акредитації для різних країн відрізняються, на це впливає місцева регуляція, законодавство.
На сьогодні JCI вже акредитувала понад 1000 лікарень по всьому світу, це і Молдова, Грузія, Ізраїль, ОАЕ, Китай, у Європі багато. В Україні першою пройшла акредитацію мережа клінік Doctor Sam за амбулаторними стандартами, а саме з-поміж госпітальний закладів ми перші.
JCI акцентують увагу на безпеці та якості. Проходження акредитації Joint Commission International означає, що усі процеси в лікарні безпечні. Нас перевіряли майже за тисячею вимірювальних елементів.
Що мається на увазі під безпекою?
Є 14 розділів, що стосуються саме безпеки.
Для прикладу, процес ідентифікації пацієнта, який включає перевірку ПІБ та дати народження, а для дітей ще й час народження
Процес ідентифікації дуже важливий, особливо перед проведенням аналізів, видачою медикаментів, діагностичними процедурами, подачею їжі. Головне, щоб ідентифікація була на всьому, що супроводжує пацієнта. Пробірка – подвійна ідентифікація і так далі. Нещодавно ми реалізували повне автоматичне штрихове кодування пробірок у медичній інформаційній системі (МІС) Doctor Eleks.
Також є окремий стандарт про попередження падіння пацієнтів. Це велика проблема у медичній сфері. Саме в нашій спеціалізації це нечасті випадки, але ми теж дотримуємось чітких вимог щодо цього.
Уточніть, будь ласка, які вимоги у JCI для попередження падіння пацієнтів?
Скринінг. Наприклад, у випадку проведення епідуральної аналгезії пацієнтка одразу потрапляє до зони ризику. Пацієнтки в зоні ризику мають жовті браслети, і весь персонал знає, що цей браслет означає та більш уважно спостерігає за станом пацієнтки.
Ми видаємо капці, що не ковзають. Слідкуємо, аби світло в палаті було приглушеним, а не вимкненим. На ліжках підіймаються поручні. І так далі. Тобто у нас передбачений цілий ряд заходів, які перешкоджають падінню пацієнта.
У переліку є вимоги щодо ліків?
Так, медикаментам приділяється багато уваги. Медсестри важко працюють, це впливає на уважність, і є ризик переплутати ліки. Упаковки ліків, особливо українського виробництва, мають часто схожий дизайн. Та й назви звучать та виглядають досить схоже.
У вимогах JCI є цілий ряд параметрів щодо зберігання медикаментів. Вони мають розмежовуватись перегородками, відмічатись певними позначками – та ще ряд аспектів, щоб ліки було майже неможливо сплутати.
Які ще вимоги потрібно було виконати?
Багато розділів, які охоплюють всю діяльність клініки. Це і пожежна безпека, і перша медична допомога. Ми провели навчальні тренінги на ці теми для всіх співробітників.
Серйозну увагу приділено інфекційному контролю. Ми виконали всі вимоги! В операційних і пологових залах має бути стерильна чистота. Причому важливо розуміти, що там де чисто, не обов’язково немає інфекцій.
Слід не лише мати дезінфікуючі засоби, а й правильно їх застосовувати.
Також частиною акредитації є програма з раціонального використання антибіотиків. У світі це величезна проблема. Антибіотики слід використовувати правильно, а не призначати про всяк випадок.
Комісія приділяє увагу як процесним деталям, так і загальним підходам. Особливу увагу приділяють підходу до якості, адже важливо не лише виконати вимоги комісії, пройти акредитацію та забути про все. Потрібно підтримувати безперебійну роботу встановлених правил. Працівники щось забувають, також приходять нові люди, а для «Лелеки» важливо постійне безвиключне дотримання вимог JCI. Наш відділ контролю якості слідкує за цим.
У «Лелеці» є окремий відділ, що займається контролем якості?
Так. Кожен госпіталь, під час підготовки до акредитації JCI, має запровадити такий відділ. Його завдання – слідкувати за тим, щоб те, що ми так добре почали робити, завжди робилось саме таким чином. Якщо почали мити руки правильно, то потрібно, щоб так руки мились завжди.
Бувають дрібні відхилення від правил, але їх не можна ігнорувати. Це як у теорії розбитих вікон. Якщо розбите одне вікно, то майже гарантовано скоро там будуть ще побиті вікна. Так і в дотриманні стандартів.
Важливо не лише запровадити позитивні зміни, а й протягом довгих років підтримувати їхню безперебійну роботу.
Яким чином відділ контролю якості слідкує за цим? Прописує інструкції, навчає?
Маємо величезну кількість документів у сфері якості та спеціальну «матрицю знань».
Матрицю? Розкажіть детальніше про неї.
Пояснюю. По горизонталі написаний перелік інструкцій, процедур, алгоритмів та іншої інформації. По вертикалі – посади. На перетині ставляться відмітки. Визначено, хто що має знати, а відмітки допомагають прослідкувати, стосовно чого людина проінструктована.
Завдяки матриці безпосереднім керівникам простіше розуміти хто з цим ознайомлений. Плюс відділ контролю якості координує питання ознайомлення.
Велика кількість політик – великий ризик, що їх ніхто не буде відкривати. Як з цим справляєтесь?
Наші спеціалісти відділу якості розробили політику політик. Тобто інструкцію, як їх прописувати. Справді, коли багато політик, вони мають бути чітко класифіковані та зрозуміло написані.
Відділ по роботі з персоналом при оформленні на роботу проводить загальну орієнтацію, знайомить з основними процесами, що є в «Лелеці». Існує перелік того, з чим мають ознайомити нову людину:
Наступний етап – лекція від спеціаліста з відділу контролю якості. У 2019 році ми активно готувались до акредитації, тож весь персонал ознайомили з необхідними нормами та правилами. Надалі плануємо проводити точкові лекції для нових співробітників.
Скільки людей працює у відділі контролю якості?
Дві з половиною людини. Головний менеджер з якості, менеджер з якості та одна медсестра і один лікар на 0,25 ставки. Також я займаюсь. Багато працівників на своїх робочих місцях теж долучаються.
Коли ми тільки починали запроваджувати процеси з дотримання процедур якості роботи, то часто чули щось на кшталт: «Давайте хтось цим буде займатись, а ми будемо працювати». Але нам вже вдалось донести до працівників, що робота з безпекою та якістю – це і є частина роботи.
Як загалом пройшов процес запровадження таких стандартів, особливо перелаштування людей?
Важкувато, але вдалось. У нас люди в принципі звикли до нововведень та розвинули важливу якість – адаптивність.
Першим етапом було те, що ми зі старту почали працювати в МІС Doctor Eleks. Враховуючи те, що більшість наших лікарів прийшли з державного сектору, звикнути і навчитись працювати в медичній інформаційній системі для них було складним процесом.
Що лікарі кажуть зараз?
Вже не уявляють, як можна було жити без Doctor Eleks) Раніше вони писали висновки або у ворді, або від руки. Це навіть не порівняєш із можливостями системи.
Загалом, скільки людей працює в «Лелеці»?
Близько 440.
Ми майже нічого не аутсорсимо, все робимо самі. Пральня – своя, стерилізаційна – своя, SMM-спеціаліст – свій, і так далі.
Спочатку «Лелека» з’явилась у Пущі Водиці?
Так, тут.
У зв’язку з чим вирішили відкрити відділення на Печерську?
Ми з самого початку збирались відкрити відділення в центрі Києва, щоб пацієнткам було зручно їздити на регулярні візити. У третьому триместрі вагітності особливо часто потрібно їздити на огляди до лікаря, тому на Печерськ ходять в основному на регулярні огляди під час вагітності та на проф. огляди до гінеколога.
Також намагаємось розвивати напрямок регулярних оглядів у гінеколога. На жаль, їх часто ігнорують і приходять вже з проблемою на гострій стадії. Лікарі іноді навіть радять хоча б раз на 2-3 роки проходити огляд, але оптимально робити це раз на рік.
Тобто відділення на Печерську – саме для регулярних консультацій?
Так, але в Пущу Водицю теж їздять на огляди. Сюди можна зручно дістатись з будь-якої точки Києва і області.
Наші пацієнтки не лише звідси, це вся Україна: і Львів, і Одеса, і Харків – перелік можна продовжувати.
Ті, хто не має ускладнень, може, й не поїдуть народжувати далі свого району. А ті, хто вже мав певні ускладнення або негативний досвід в іншому медзакладі, обирають якість та безпеку і їдуть у «Лелеку».
Поділіться ідеологією пологового будинку «Лелека». Зрозуміло, що це турбота про пацієнта, але в чому це виражається у вас?
Часто у приватній медицині спочатку гроші, а потім вже медицина. Це не про нас. Для нас найважливіша медична частина. Фінанси важливі, але вторинні.
Що це значить і в чому виражається? При прийнятті рішень ми керуємось саме медичними потребами, а не фінансами. Для прикладу, є аналіз «Плацентарний фактор росту», який потрібно здавати вагітним. Він важливий, рекомендований світовою практикою і коштує 1100 грн. Для наших пакетів це дуже дорого, оскільки не можна забувати про конкуренцію між пологовими будинками та жіночими консультаціями. Спочатку ми пропонували їм доплачувати, але пацієнтки відмовлялись від цього аналізу. В «Лелеці» впевнені, що аналіз важливий, тому включили його до пакету майже без зміни загальної вартості пакету.
Ми купили апарат для аутогемотрансфузії (переливання крові) Cell Saver. Пацієнти рідко оцінюють ризики, які можуть виникнути під час оперативного втручання. Cell Saver бере власну кров людини, промиває її та заливає назад в організм, що набагато краще за донорську кров. Цей апарат мінімізує використання донорської крові або взагалі дозволяє цього уникнути. Він зберігає дорогоцінний час та допомагає уникнути ризику передачі інфекцій через донорську кров. На момент переливання донорської крові можна не побачити ВІЛ, він проявляється лише через півроку.
Турбота про пацієнта на ділі! А якщо пацієнт сам бажає керувати процесом? Ви йдете назустріч?
Наш підхід повністю відрізняється він формату «перукарень». Якщо до перукаря прийде людина і попросить підстригти її налисо, то він підстриже і не спитає, нащо. Коли до нас приходять і кажуть, що хочуть народжувати своїм методом або з порушенням встановлених процедур, то ми змушені відмовити. І це не тому, що ми вередливі або вперті, в першу чергу, це безпека дитини та матері!
Виходить, що пацієнт не завжди правий?
З пацієнтками потрібно говорити, домовлятись, йти на поступки, але так, вони не завжди праві. Ми намагаємось говорити, переконувати.
Були випадки, коли доводилось розривати угоду. Це відбувалось, коли бажали народжувати власним методом. Ми слідуємо наступному: саме лікар має вирішувати, який спосіб народження є найбезпечнішим для матері та дитини. Якщо бажання пацієнта йдуть всупереч безпеки, то краще ми не заробимо на цьому, ніж поступимось принципами.
Тож знову про безпеку, безпеку в усьому)
Звісно, мова про безпеку в усіх проявах.
Наші протоколи лікування максимально наближені до європейських та американських. Фізична безпека продумана до дрібниць. Наприклад, вікна в пологовому будинку відкриваються лише на провітрювання. А введення небезпечних медикаментів медичною сестрою обов’язково контролюється лікарем. І таких прикладів дуже багато.
Які новації у сфері фізичної безпеки є в «Лелеці»?
Ми перші в Україні та Європі впровадили систему захисту дітей Centrak. Це спеціальний браслет, що кріпиться на ручку або ніжку дитини. Якщо цей браслет будуть намагатись зрізати або винести дитину за межі пологового будинку, то до охорони надійде сигнал тривоги з геолокацією.
Випадки, коли ця система дійсно знадобилась – рідкі. Але… обставини бувають різними. Справді трапляється, коли дитину можуть спробувати викрасти. 80-90% пацієнток користуються цими браслетами. Не одягаємо браслет дитині, якщо мати проти.
Яке обладнання у вас єдине в Україні?
Наприклад, нещодавно впровадили апарат для пацієнт-контрольованої анестезії. Коли пацієнтка погоджується на епідуральну анестезію, то зазвичай лікар або медсестра додають необхідну кількість препарату під час пологів. Так роблять в Україні, але США і Ізраїль вже давно використовують пацієнт-контрольовану анестезію.
З цією технологією пацієнтка сама може підсилювати дозування анестезії простим натисканням на кнопку.
Але ж є ризик, що пацієнтка може ввести собі забагато препарату.
Це розумний прилад. Ми відправляли свої дані до Німеччини, де зробили налаштування саме під препарат, який ми використовуємо. Тепер він запрограмований так, що пацієнтка ніяк не зможе ввести собі забагато препарату.
Також ми впровадили домашній моніторинг. Пацієнткам, що в зоні ризику, але яких немає потреби госпіталізувати, видається прилад «Sense4Baby» із планшетом. Пацієнтка сама вдома знімає КТГ, і дані передаються лікарю. Він аналізує показники і дає зворотний зв’язок: терміново їхати до лікарні/їхати до лікарні немає потреби.
«Лелека» – один із небагатьох пологових будинків, який розраховує ризики у програмі Astraia. Наші УЗД-спеціалісти материнсько-плодового відділення користуються цією програмою і регулярно підтверджують свій міжнародний сертифікат Fetal Medicine Foundation.
Ми впровадили внутрішнє та зовнішнє страхування. Наші пацієнтки не платять за ускладнення. Якщо виникла необхідністьв інтенсивній терапії тощо, то ми в жодному разі не виставляємо додаткові рахунки. Все в рамках пакету.
Пацієнтки не завжди прості в спілкуванні. Проводите спеціальні тренінги для лікарів?
Ні. Наші лікарі справжні професіонали, і в них з цим все в порядку. Ми дуже ретельно підбирали команду.
Звісно, психологічне навантаження досить сильне, тому в нас є така опція, як анонімна консультація з психологом. Кожен може нею скористатись.
Майбутні матусі дуже переживають, щоб все пройшло добре і безпечно. Особливо коли це перша дитина. Чи є у пацієнток «Лелеки» можливість задавати питання 24/7?
В нас працює цілодобова гаряча лінія. Туди можна зателефонувати будь-коли. Черговий лікар зможе допомогти та підказати. Серйозних рекомендацій телефоном він, звісно, не дасть, але зорієнтує, чи справді ситуація критична і чи потрібно приїхати або ж ні.
«Лелека» максимально серйозно ставиться до цієї гарячої лінії. Слідкуємо, щоб вона працювала безперебійно. Маємо резервну лінію, якщо основні в неробочому стані.
Молоді батьки майже нічого не знать про дитину та її зростання. Допомагаєте їм освоїти цю науку?
Звісно! В «Лелеці» працює Школа відповідального батьківства. Там викладають наші лікарі, психологи, спеціалісти з грудного вигодовування.
Коли пацієнтка вже в палаті з дитиною, лікар-неонатолог і медсестри показують та розказують про всі нюанси догляду за дитиною. Також даємо буклет, де все розписано – певним чином інструкція до дитини)
Часто пацієнтки хочуть, щоб все по догляду за дитиною робили за них. Звісно, ми погоджуємось, адже комфорт пацієнтки для нас найважливіший. Але ми дуже рекомендуємо робити це самостійно, під наглядом та керівництвом медсестер і лікарів, оскільки час у пологовому будинку летить швидко. Потім мати потрапляє додому і лишається сам на сам з дитиною без потрібних навичок.
До речі, в JCI є цілий розділ з навчання батьків. У нас цей процес був майже налагоджений, але акредитація внесла фінальні штрихи. Працівники «Лелеки» мають перелік інформації, якої потрібно навчити батьків, і ставлять відмітки, коли навчання пройдене успішно.
Навчання – окрема опція?
Ні, це входить до всіх пакетів. Без винятку.
Починаю свій робочий день досить рано, о 7:45, оскільки з 8:00 вже можуть бути планові та позапланові зустрічі. Одразу продивляюсь план на день.
Перелік задач розділяю на два списки. Рекомендують на чотири, але я прийшов до того, що мені два краще. Один список – термінові і важливі задачі, другий – все інше.
Зустрічі намагаюсь призначати на якийсь один день.
Не варто забувати про здоров’я. Намагаюсь два-три рази на тиждень займатися спортом. У «Лелеці»” є футбольна команда, тож граємо періодично.
Один день на тижні виділяю для сім’ї. Один день проводжу сам із дитиною, а дружина в цей час може відпочити.
Ви переважно самі намагаєтесь виконувати задачі?
Я за делегування тих задач, які можна доручити співробітникам. Мені спочатку було важко це робити, але варто робити цей «допуск». Так, задача буде зроблена не так, як би ти сам робив, але теж буде зроблена добре.
Делегування не має означати повне відсторонення. Має бути прямий діалог із командою. Спілкуюсь як із менеджментом, так і з працівниками напряму.
Коли приймаю рішення, то питаю у виконавців, як його можна реалізувати, в які строки та чи можна взагалі.
БЛІЦ
Поділіться власними правилами інформаційної гігієни. Як потрібну і корисну інформацію отримувати, а непотрібну відсіювати?
У соціальних мережах намагаюсь налаштовувати стрічку новин, але дивна інформація все одно проскакує. Це, як правило, Facebook. Іншими соціальними мережами не користуюсь. Ну ще Instagram, але це лише, щоб дивитись публікації «Лелеки».
Яку останню книгу ви читали та порадили б колегам?
Читаю різну літературу. І бізнес-, і художню. Відкрив для себе сучасну українську літературу, це Люко Дашвар та Артем Чапай.
Намагаюсь міксувати книжки. Нещодавно прочитав роман нігерійської письменниці Чімаманда Нґозі Адічі «Половина жовтого сонця», на мій погляд, це є шедевром художньої літератури сучасності
Можу порадити книгу «Уроки ділового мислення» Шломо Борохова. Це перша книга, яку нам дали прочитати на навчанні у KMBS (Київо-Могилянська Бізнес-Школа). Дуже простою мовою описується бізнес взагалі. Наприклад, автор порівнює бізнес із простою задачею: є дві купки грошей. Одна заходить в бізнес – це доходи. Інша виходить з бізнесу – це витрати. Головна задача підприємства – щоб залишалась хоча б невелика різниця.
Маю тільки список задач. Його я пишу у Word та друкую. З додатків – лише календар для нагадувань.
У «Лелеці» для адміністративної частини використовуємо Bitrix24. Медична частина – в Doctor Eleks.